Кілька рокі?тому я працювал?на?невеличким проектом, мето?якого було виявити забуті аб??незнан??на?імен?німецькомовних митців, що похо?ть із Прикарпаття. Мі?мето?бу?прости? набирала ?німецькому ?австрійськом?Google назв?галицьки?містечок ?читала ус? що Google пропонував ?відповід? ?ос? набравши слов?Rohatyn, прочитал?таке: «Норбер?Ґланцбер? французьки?композитор ?піаніс? на? 12 жовт? 1910 ?Рогатині поблиз?Львова, Австро-Угорщина, поме?25.2.2001». Ал?радіст?справжньог?відкриття я відчул? коли погля?ковзну?по перелікові творів Ґланцберґа. Справа ?ті? що сере?ни?— всесвітньо відомі хіти Едіт Піаф!

?не те, що?я була велики?знавце?її творчост? Одна?одну пісн?зі знаменитим рефреном Padam… Padam ідентифікувала одразу, ще до того, я?знайшл?її ?Youtube, бо мелодія ?ти? які запа?rsquo;ятовуються, ?поті?ще довг?протяго?дня задают?ритм твої?дія? ?ці?пісн?стільк?пристрасті, сили, страждан? ?духу, що забути її важк? Її рефрен схожий на тривожне баламкан? дзвону, почаст??того, що ?rsquo;ється ?грудя? Моти?співзвучни??рішеннями, які приймаються лише ра??житт? Ґланцбер?вважав, що ?пісн??щось слов’янськ?? здаєть?, ма?раці?

?трох?згодом були інші досі живі Ґланцберґові пісн?для Едіт Піаф. Сере?ни?— сповнена настро?мандрівк?Mon manège à moi, меланхолійна Noel c’est l’amour. ?тако?мі?улюблени?тріумфальний, надривни? пристрасни?шансон Le ballet des coeurs. Хт?забу?аб?не знає ці композиції, дуже радж? знайдіть ?інтернет?— вони того варт?hellip;

Ал?спочатку була зустрі?
Як вона сталася, зважаючи на відстань (?не тільки географічн? мі?Рогатино??Париже? Батьки Норберта Ґланцберґа, якого ві?народжен? звал?Ната? були євреями, що народили? ?жили ?Рогатині, ?коли на світ ?rsquo;явився їхні?первісто? вирішили переселити? до Європи. Осіл??баварськом?Вюрцбурз? де батько заробля?на хліб дрібни?генд?рством. ?раннього дитинств?си?вияви?неаб?кі музичн?здібност??брав урок?фортепіано ?компонуван? ?консерваторі?Вюрцбурґ?

Уж??20 рокі?Ґланцбер?працював ?Берлін? ?вирі кіноіндустрі? де написа?кілька мелоді?для німецьки?фільмі?доби присмерк?Ваймарсько?Республіки. Край ка?rsquo;єр?молодого композитор?поклав прихід Гітлер?до влад?1933 року. Норбер?Ґланцбер? я??ти?чі інши?німецьки?євреїв, змушений бу?еміґрувати до Франці??— після поневі?нь, принагідни?композиторськи?підробіткі??короткочасно?невдалої служби ?польські?армі?Сікорськог?— 1940 року опинив? ?Марсел?

Та?трид?тирічний піаніс??композитор Норбер?Ґланцбер?зустрівся ?Едіт Піаф, які?на то?ча?було 25 ?зірк?яко?уж?почала сходит? Піаф взяла піаніста ?свою команд? Вони стал?друзями, ?поті?закоханими. 1942 року зі свог?турн?французьки?півдне?Едіт посила?коханому телеграм? «Мені нудн?до нестями. Повертай? якнайскоріш? I love you».

Ал?сюже?їхньог?роману розвиваєть? на тл?драматични?поді??політиці. Після окупації німцями Парижа євре?Ґланцбер?змушений знов??тувати? втечею. Пі?чужи?іменем ві?живе ?дешеви?готе??французького півд?, ?вона двіч?трич?на день посила?йому закохані лист? «Що далі ти ві?мене, то ближчи?ти мені стає?raquo;. Із деяки?листів випливає, що йому вона завдячу??свої?професійни?розвитко? «Із кожним днем мо?пісн?мают?дедалі більши?успі? ус?кажуть, що я розвиваю? фантастичн? Ци?я завдячу?тобі. Це перфекціоніз? якого ти ві?мене вимага?raquo;.